05.11.19 01

Всі хто працював в роки СРСР пам'ятають, що результати роботи галузей народного господарства, так і всієї країни тоді, порівнювали з дореволюційним і довоєнним 1913 роком. Для часів незалежної України логічно порівнювати показники роботи з останнім «повноцінним» радянським роком - 1990-м. Тут я хочу покаятися перед читачами. Коли в 1999 році писав передмову до першого довідника «Все про порти України», то використовував там дані одного з наших шановних інститутів, які свідчили про те, що в 1990 році українські морські порти в складі СРСР перевалили 121,4 млн т вантажів. Покаятися, тому що це дуже важлива цифра. Для галузі, я б сказав, це політична цифра, яка потім з нашої легкої руки пішла гуляти по ЗМІ аж до урядових коридорів. І цю цифру треба було неодмінно перевірити і перевірити ще раз.

Пам'ятаю, як в галузевих ЗМІ відзначали, що 2007 рік став знаменним для морських торговельних портів країни. Вперше їх спільний вантажообіг перевищив результати часів СРСР і склав 123,7 млн ​​т. І так далі.

Але недавно, збираючи цифри для таблиці вантажообігу морських портів України за всі роки її незалежності, я був вражений даними Держкомстату часів початку 90-х років про те, що в 1991 році морські порти України перевалили за все 59 млн тонн експортних, імпортних і транзитних вантажів. В даних не було обсягів перевалки каботажу, а також показників роботи підприємств, які не підвідомчих Мінтрансу. Тим не менш, різниця з «політичної цифрою» 1990 року настільки велика, що захотілося упевнитися, а не помилкова вона взагалі.

На щастя, вдалося роздобути дані Мінморфлоту СРСР, який дуже ретельно перераховував всі вантажі, перевалює в наших портах і перевозяться флотом.

Вантажообіг 1990 року

Отже, за даними ММФ СРСР, в радянських портах Чорноморсько-Азовського і Дунайського басейнів в 1990 році було перероблено близько 198 млн тонн вантажів. Нагадаємо, що в цих басейнах працювали порти нинішніх трьох країн, які вийшли з СРСР, - України, Росії та Грузії (свій порт у Молдови заробив тільки в 2006 році).

У цьому переліку країн Україна на першому місці не випадково, оскільки саме її порти були найбільшими на півдні Союзу. І дійсно, вантажообіг тих українських держпідприємств, які називалися морськими торговими портами (МТП), склав в 1990 році цифру, близьку до тієї, що ми перевіряли, - 120,2 млн т. Тоді, до речі, налічувалося не 18 МТП, а 17, оскільки нинішній морський порт «Ольвія» (трохи раніше - «Октябрьск») в ті часи вважався портопункту Миколаївського МТП.

Але справа в тому, що крім МТП вантажі на морських причалах (рейдах) перевалювали і інші підприємства. У ролі портових операторів, висловлюючись термінологією сьогодення, виступали металургійний комбінат «Азовсталь» і порт Камиш-Бурун; відокремлені підприємства Хорли, Генічеськ, Кілія, Очаків, які стали потім портопунктами різних МТП; база постачання «Чорноморнафтогазу» в смт Чорноморське (Крим), підприємства на озері Донузлав і у села Міжводне (Крим), які займалися видобутком піску. Вантажообіг всіх цих операторів склав в 1990 році 10,4млн тонн.

Крім того, свою продукцію в своїх чотирьох морських рибних портах перевалювали виробничі об'єднання рибної промисловості, підвідомчі Мінрибгоспом. За експертною оцінкою, в 1990 році обсяг такої перевалки склав близько 1 млн тонн.

Якщо говорити про вантажообіг морських портів України в сьогоднішньому розумінні терміна «морський порт» (як територія і акваторія, де перевалюють вантажі і обслуговують суду оператори різних форм власності), то цифри 120,2 млн тонн, 10,4 млн тонн і 1 млн тонн потрібно скласти. Тоді ми отримаємо 131,6 млн т - це і буде та сама політична цифра вантажообігу морських портів України в 1990 році. Так що рекомендуємо до використання саме її. До речі, ці результати 1990 року нашими морськими портами були вперше перевищені лише в 2004 році, коли вантажообіг морських портів склав 131,9 млн т.

А де транзит?

Як ці тонни 1990 роки (без урахування 1 млн тонн рибних портів) розподілялися по конкретним портам і підприємствам, можна подивитися в таблиці. Вона може здивувати молодих фахівців тим, що нічого не говорить про транзит. Дійсно, де транзит? І що це за обсяги каботажу, який чомусь ділився на малий і великий? При цьому великого було зовсім мало, а малий каботаж був величезний - більше 47,6 млн тонн.

05.11.19 02

Обігравши відому фразу, можна сказати, що секс в Союзі все-таки був, а ось транзиту - практично немає. Союз з його залізною завісою і величезною територією зовсім не мав потребу в тім, щоб пропускати через свої порти, залізниці чужі транзитні вантажі. Ну хіба в якихось виняткових випадках.

А ось перевезення між радянськими портами в межах Чорноморсько-Азовського і Дунайського басейнів іменувалися малим каботажем. І загальний його обсяг з урахуванням українських, російських, грузинських портів був в 1990 році на рівні 54,2 млн т.

З цього обсягу малого каботажу близько 31 млн тонн припадало на будівельні вантажі, перш за все насипні, 8,5 млн тонн - руда, близько 8,46 млн т - зернові вантажі, близько 3,7 млн ​​тонн - нафтопродукти.

Під великим же каботажем малися на увазі перевезення між портами Союзу, розташованими в різних басейнах (наприклад, Одеса і Мурманськ), або перевезення вантажів з портів басейну в райони світового океану. Наприклад, з Одеси і Севастополя йшло постачання паливом рибальських флотилій, які перебувають в океані. Обсяги великого каботажу були невеликі. У 1990-му - близько 330 тис. Тонн.

Повертаючись до українських портів, відзначимо, що в 1990 році в структурі їх вантажообігу лідирував експорт - 40,7% всіх обсягів (53,18 млн т), потім йшов малий каботаж - 36,7% (47,67 млн ​​т), потім імпорт - 22,6% (29,51 млн тонн).

В експорті лідирували нафтові вантажі, руда, метали, хімвантажі, вугілля. І найцікавіше - в колонці експорту майже не було зернових.

У нас вже забувають, до якої міри радянська влада розорила сільське господарство країни. У 2018 році Україна і Росія експортували кожна не менше ніж по 40 млн тонн зерна. А в 1990 році, навпаки, зерно з Канади, США та інших країн завозилося через порти в СРСР, щоб забезпечити кормами тваринництво, птахівництво, прогодувати населення. Того року через порти південних басейнів було імпортовано 14,5 млн тонн зерна, в тому числі через Одеський порт - 10,4 млн тонн. Ці цифри теж можна назвати політичними, настільки вбивчо вони характеризують пережиту нами радянську систему.

Порівняння з сусідами

Аналізуючи показники українських портів 1990 року, логічно було б подивитися і результати роботи їхніх колег по Чорноморсько-Азовського басейну.

Таблиця з показниками російських портів виглядає дуже скромно. Загальний обсяг всього 57,8 млн тонн, з яких на частку експорту нафти і нафтопродуктів доводилося 50,8 млн тонн. Вони перевалювалися в Новоросійську і Туапсе. 71,5% вантажообігу російських портів Чорноморсько-Азовського басейну доводилося на один порт - Новоросійськ (41,4 млн тонн).

Вантажообіг тодішніх трьох портів Грузії склав в 1990 році 9,1 млн тонн. У цих обсягах домінували експорт нафтовантажів - 4,3 млн тонн і вивезення руди (експорт і малий каботаж) - 3,5 млн тонн.

05.11.19 03

Стимули для розвитку

Отже, українські морські порти в 1990 році перевалили 66% всіх вантажів портів СРСР в Чорноморсько-Азовському і Дунайському басейнах, в той час як російські порти - 29,3%, а грузинські - 4,7%.

Після розвалу СРСР, обриву маси економічних зв'язків з підприємствами Союзу, що опинилися в інших країнах, розвалу всієї системи соціалістичного табору українські порти втратили багато вантажопотоки. З одного боку, вони потрапили в складне фінансове становище. З іншого - у них виявилися значні незатребувані портові потужності. Остання обставина на багато років позбавило українські порти стимулів до розвитку і модернізації, заклавши у правлячого класу стійкий стереотип споживчого ставлення до них.

Найсоковитіше його сформулював екс-президент країни Леонід Кучма під час однієї з поїздок до Одеси. Морські порти, сказав він, це кури, що несуть золоті яйця. Я вже наводив приклад, як в кінці 2005 року тодішній міністр транспорту Віктор Бондар озвучив мінтрансівські підрахунки. Виявилося, що за перші 15 років незалежності України морські торговельні порти перерахували у вигляді податків до бюджетів усіх рівнів майже 11 млрд USD, тоді як реінвестиції в порти становили лише 100 млн USD.

Але найбільш гостро споживацьке ставлення до держпідприємствам-морським портам як до джерела «золотих яєць» проявилося вже після 2005 року, коли після ухвалення Господарського Кодексу Кабмін зобов'язав 50% прибутку портів в якості дивідендів перераховувати в бюджет.

Відсоток відрахувань з року в рік змінювався, досягнувши в 2019 році вже абсолютно згубних для розвитку галузі 90%.

Якщо ще врахувати не надто великі успіхи економіки нашої країни, ураженої бюрократією та корупцією, догляд значних обсягів транзитних вантажів, анексію Криму і військовий конфлікт на Донбасі, то не дивно, що до 2018 року вантажообіг українських морських портів (з урахуванням рибних портів) в порівнянні з 1990 роком зріс (до 135,17 млн ​​т) всього на 2,7%. Це, можна сказати, ще одна політична цифра.

У російських портів Чорноморсько-Азовського басейну ситуація на момент розпаду СРСР була в деякому відношенні чи не протилежна українським. З одного боку, вони гостро відчули дефіцит портових потужностей на півдні своєї країни, економічний масштаб якої значно більший за український. З іншого боку, імперська ідеологія, насаджувана багато років в Росії, в морській галузі була чітко сформульована в гаслі «Російські вантажі - російським портам».

З року в рік розроблялися стратегії, плани, програми розвитку російських портів на півдні, в реалізацію яких вкладалися з федерального і регіональних бюджетів значні інвестиції.

В результаті потужності російських портів в Чорноморсько-Азовському басейні стрімко росли. Значні обсяги російського транзиту, який йшов через українські порти, були успішно переорієнтовані на ці нові потужності. В результаті вантажообіг російських портів в басейні досяг в 2018 році 263,16 млн т. Це в 4,5 рази більше, ніж було в 1990-му.

У Грузії ситуація за минулі роки була іншою. З колишніх трьох морських портів один (Сухумі) виявився на відірваній від країни території. У той же час в Грузії на додаток до наявних портів Поті і Батумі були побудовані ще два - Кулеві і Супса. Загальний вантажообіг склав в 2018 році 15,1 млн тонн, що на 65,4% більше, ніж в 1990 році.

За матеріалами https://ports.com.ua